Мишинська Олеся Миколаївна

Харчування дітей в дошкільному навчальному закладі

Харчуванню дітей приділяється велика увага. В нашому закладі діти харчуються тричі на день. Під час оздоровчого періоду організовується додатковий прийом їжі – другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.
Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо - осінній періоди року та погоджується з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби і затверджується керівником навчального закладу.
Щодня в інформаційному куточку вивішується меню із зазначенням виходу страв.
З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані води та інші продукти, що швидко псуються.
У закладі постійно здійснюється контроль за харчуванням дітей, станом їхнього здоров’я, систематично аналізуються перелічені показники і відповідно до цього проводиться корекція харчування.

Це варто знати всім                                                                                                 

Про педикульоз у дітей і дорослих

Педикульоз у дітей і дорослих – вельми неприємна хвороба; вона досить часто дає про себе знати, її спалахи частішають в осінній період, коли діти повертаються з місць масового відпочинку. Її вважають захворюванням, яке виникає внаслідок недотримання санітарних норм, однак ніхто не застрахований від появи педикульозу.

Що таке педикульоз?

        Педикульоз в народі називають вошивістю. Назва утворюється від латинського слова «pediculus», переводить як «воша». Це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву людини.

        Розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу, які поселяються відповідно на волоссі голови або лобка, а також в одязі. Всі вони живляться кров’ю людини, на якій паразитують. Яйця вошей (їх називають гнидами) прикріпляються до волосся людини або відкладаються в складки одягу.

        Особливу небезпеку представляє здатність вошей переносити збудників серйозних захворювань, що становлять загрозу життю людини, таких як висипний або поворотний тиф.

Як передається педикульоз у дітей

        Педикульоз – заразне захворювання, що передається побутовим шляхом. У дітей зазвичай зустрічаються головні і платтяні воші. Передаються вони при прямому контакті з носієм захворювання. Педикульоз у дітей може переходити від одного до іншого при використанні загальних гребінців, шпильок для волосся, одягу та постільних речей.

        Нерідко зараження відбувається під час гри, коли діти близько стикаються головами. До речі, педикульоз – це захворювання, до якого не схильні тварини, тому людина не може «підчепити» його, граючи з кішкою або собакою.

Симптоми педикульозу в дітей

        Діагностувати головний педикульоз у дітей досить просто, це батьки легко можуть зробити самостійно. Основним симптомом є поява волосяних вошей на голові дитини, а також гнид, які закріпилися на волоссі. Побачити вошей дуже легко, якщо розчесати волосся малюка над полотнищем світлої тканини або аркушем білого паперу.

        Складніше діагностувати платтяних вошей. Про їх присутність говорять дрібні голубувато-сіруваті плями на шкірі малюка, розчіхані місця там де укуси. На місці запущених розчісів можуть утворитися гнійничкові захворювання шкіри.

Лікування педикульозу в дітей

        Вилікувати педикульоз у дітей досить складно, потрібно позбавити дитину від дорослих вошей і від їх яєць. Це клопіткий процес, який вимагає терпіння, і ефективний тільки в тих випадках, коли доведений до кінця. В іншому випадку хвороба поновлюється.

        В залежності від виду педикульозу у дитини різняться методи його лікування.

        Волосяні воші видаляють шляхом щоденного розчісування волосся густим гребінцем. Гниди знімаються вручну. Волосся обробляють спеціальними антипедикульозними засобами, які продаються в аптеках. Також потрібне кип’ятіння постільних речей, одягу.

        Процедура вичісування померлих вошей і видалення гнид повинна повторюватися щодня до тих пір, поки батьки не переконаються в тому, що голова дитини повністю очищена від паразитів. Щоб спростити процедуру, рекомендується підрізати довге волосся у дівчаток хоча б до плечей.

        До речі, в старовину дитячий головний педикульоз легко усували, повністю збриваючи волосся на голові дитини.

        Для перемоги над платтяною вошшю потрібно профілактично прокип’ятити або обшпарити паром одяг і постільні приналежності дитини, потім просушити їх на сонці або морозі в добре провітрюваному місці.

        Також рекомендується обробити їх інсектицидним засобом (продається в аптеках), після чого доведеться їх випрати і провітрити на протязі протягом декількох днів.

Профілактика педикульозу в дітей

        Кращою профілактикою педикульозу в дітей є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Особливо важливо дотримуватися цього правила в місцях масового перебування дітей: у дитячих садках, школах, інтернатах, таборах.

        Також дуже корисно привчити дитину користуватися тільки своїм гребінцем, не надягати чужий одяг (особливо головні убори). Старшій дитині потрібно розповісти про педикульоз і про методи його профілактики.

Рекомендації на літній оздоровчий період

1. Питний режим.

Для пиття використовують свіжу кип’ячену воду охолоджену до кімнатної температури, яку кожного ранку помічник вихователя набирає в ретельно вимитий чайник на харчоблоці.  Воду діти п’ють протягом всього дня, тому чайник з чашками виносять також і на прогулянку. Забороняється використовувати надщерблені чашки, посуд з пластику та алюмінію.

2. Другий сніданок.

Під час оздоровчого періоду  організовується додатковий прийом їжі - другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.

3. Одяг  та взуття.

Теплої пори року одяг дитини має бут легкий і зручний. Найліпше з натуральних тканин, бо синтетичні тканини можуть викликати подразнення шкіри і , навіть, алергію. Голова дитини повинна бути закрита хустинкою або панамкою. Найкраще мати головний убір з  козирком, щоб сонце не сліпило очі.
         Взуття має бути легке, в якому зручно бігати та стрибати. Найліпше – це сандалики, що мають упор для пальців і добре фіксуються на нозі ремінцем. Закриті туфлі на гумовій підошві, а тим паче кросівки з штучної шкіри, парять ноги, що для дитини дуже шкідливо ( в неї , навіть, може розвинутися ревматизм). «Шльопки» легко спадають з ніг, а якщо маля дуже рухливе, можуть стати причиною вивиху.

4. Загартування.

Загартовування дітей залежить від стану здоров’я дитини,  температури повітря, епідеміологічної ситуації і включає щоденні та спеціальні заходи.

Щоденні заходи - це вмивання та миття рук до ліктів прохолодною водою, регулярне провітрювання приміщень, прогулянки.

Спеціальні - плавання, обтирання рукавичкою, обливання ніг, прополіскування горла прохолодною кип’яченою водою, топтання босоніж по вологому килимку тощо.

5. Особиста гігієна.

Дітей приймають до закладу чистими, акуратно одягненими. Умивання, чищення зубів, розчісування волосся проводяться дома вранці. 

При відвідуванні туалету дітей привчають використовувати туалетний папір, а після туалету - обов’язково мити руки і користуватися індивідуальними рушниками. Влітку перед денним сном дітей привчають мити ноги і користуватися індивідуальними рушниками для ніг. 

За кожною дитиною необхідно закріпити: шафу для одягу; місце за столом; ліжко; чарунок для рушників і предметів особистої гігієни на вішалці в умивальній; предмети особистої гігієни (гребінець, зубна щітка, небитка чашечка для полоскання ротової порожнини); горщик для дітей ясельного віку; постільна білизна, мішки для зберігання постільної білизни (при використанні розкладних ліжок); індивідуальна мочалка, тапочки, шапочки, плавки, рушник для басейну; спортивна форма з мішечком для її зберігання; одяг і взуття.

Для дітей ясельного віку, дітей з нейрогенним сечовим міхуром, повинен бути запасний одяг, який зберігається у шафах для одягу дітей.

6. Догляд за іграшками.

При надходженні у дошкільний навчальний заклад нових іграшок (за винятком м’яконабивних) їх миють теплою проточною водою (37 °С) впродовж 15 хвилин з милом і сушать на повітрі. Гумові, пінополіуретанові, пінолатексні та пластизолеві іграшки після миття віджимаються і висушуються.

Надалі іграшки необхідно мити гарячою водою з милом або 2 % розчином питної соди (наприкінці дня) з наступним полосканням під протічною водою та сушінням на відкритому повітрі або на столах. Одяг для ляльок при забрудненні необхідно прати дитячим милом і прасувати. Під час карантину іграшки замочуються у дез. засобі згідно інструкції з наступним полосканням і сушінням. Ємності та щітки для миття іграшок повинні бути промарковані та зберігатися у групових осередках.

М’яконабивні іграшки щоденно наприкінці дня впродовж 30 хвилин повинні дезінфікуватися бактерицидними лампами. Під час дезінфекції відстань від іграшок до лампи повинна бути не більше 25 см.

7. Утримання території.

Обладнання території дошкільного навчального закладу повинно бути справним, за необхідності пофарбованим.

Пісочниці на групових майданчиках повинні бути огороджені дерев’яними бортиками висотою не менше 25 см і шириною 15 см. На ніч пісочниці необхідно закривати кришками. Заміна піску проводиться не рідше одного разу на рік. Щоденно перед грою пісок перемішується і злегка зволожується, перекопується, забруднений пісок замінюється на чистий. У теплий період року, з квітня по жовтень, 2 рази протягом всього періоду пісок повинен досліджуватись на наявність яєць гельмінтів.

У плескальних басейнах вода замінюється кожного дня. Басейн після спускання води миється проточною водою, а 1 раз на тиждень - з використанням мийних і дезінфекційних засобів.

Територія підлягає прибиранню 2 рази на день, у тому числі вранці за 1-2 години до приходу дітей та при забрудненні. Влітку прибирання необхідно супроводжувати поливом зі шланга (2 рази на день) і миттям підлоги тіньових навісів. Прибирання необхідно проводити після поливу територі

Антропометричні вимірювання та оцінка фізичного розвитку дітей проводяться в установлені строки: 
• дітей раннього віку – 1 раз в місяць,
• дітей дошкільного віку - 1 раз в квартал, про що робляться записи в Журналі антропометрії та медичній картці дитини (ф. 0-26).
Диспансерний огляд дітей, які знаходяться на обліку проводиться у дитячий поліклініці дільничним педіатром. У ДНЗ є Журнал диспансерного огляду по захворюванням, в якому обліковано результати оглядів. І раз в рік старша медсестра звіряє данні в дитячій поліклініці.
З профілактичною метою планомірно проводяться огляди дітей на педикульоз та коросту. Старша медична сестра проводить такий огляд 1 раз на тиждень, щоденні огляди проводяться вихователями вікових груп.
Для охорони зору дітей, старшою медсестрою, Мартненко Т.В., проводиться перевірка гостроти зору. Дітям з виявленими патологіями проводяться лікувально – профілактичні заходи.
Облік захворюваності в закладі проводиться на підставі довідок лікаря – педіатра про захворювання дитини. В Журналах соматичних захворювань, інфекційних захворювань, медичних картках дітей ведуться записи з огляду на час відсутності дитини в ДНЗ. Аналіз захворюваності проводиться щоквартально, підсумок підводиться за рік.
Медичні працівники обстежують санітарний стан приміщень та прилеглої території. Помічник санітарного лікаря СЕС проводить планове обстеження, працівники епідвідділу СЕС проводять обстеження відповідно до епідемічних показань. Акти обстеження реєструються у Журналі санітарного стану ДНЗ.
Медичні огляди працівниками проходяться вчасно, старші медичні сестри ведуть контроль за проходженням медоглядів та фіксують результати у Журнал проходження медоглядів працівниками.
Медична документація ведеться згідно до номенклатури справ ДНЗ, всі журнали оформлені відповідно до вимог. Терміни подачі звітів та звітної документації у дитячу поліклініку та санітарно епідемічну станцію не порушуються, проводяться своєчасно та достовірно.

1.     Медсестра рекомендує:

Як зміцнити імунітет 
Харчуйтеся так, щоб поповнювати запаси eнepгіі і відновлювати сили.
Від того, як ви харчуєтеся та п'єте залежить стан вашого здоров'я та імунітету.
Правильне харчування допомагає регулювати температуру тіла та забезпечує достатню кількість eнергіі для працюючих м'язів.

Збільшити вживання білкової їжі. 
Оскільки клітини імунної системи мають білкову структуру, нео6ходімо вживати щодня достатню кількість якісного білку, тобто такого, в якому є всі незамінні амінокислоти.
Це в першу чергу, білки тваринного походження: яйця, сир, молочні продукти, нежирне м'ясо та птиця, риба, у тому числі, жирна морська, та рослинного - квасоля, горох.
Що стосується вуглеводів, які є джерелом швидкої eнергіі, то перевагу слід надавати так званим складним, тобто тим, які засвоюються поступово: свіжі овочі, фрукти, хліб з цілісного зерна.
Hі в якому разі не треба забувати про користь натуральних жирів, які забезпечують організм тривалою енергією: тваринні - молочні продукти, м'ясо, сало, жирна морська риба, та рослинні - олії (оливкова, лляна, рапсова) і різноманітні горіхи та насіння. Продукти харчування, які перенасичені шкідливими транс-жирами та сіллю, такі як чіпси, сухарики, готові кондитерські вироби, особливо з кремом, вживати не варто.
Не починайте свій день без повноцінного сніданку.
Сніданок "запускає" весь денний обмін речовин і тому пропускати його ні в якому разі не слід.
Обідайте гарячою білковою їжею. В обід дуже важливо не їсти всухом'ятку, краще споживайте гарячий суп, м'ясо чи рибу й овочі.

Використовуйте енергетичні властивості бульйонів. Бульйон - це джерело незамінних амінокислот, які необхідні для відновлення організму, він дає енергію та відновлює сили.

Пийте достатньо рідини. 
Для попередження зневоднення організму потрібно не забувати пити. Поповнювати запаси рідини краще зеленим чаєм, чорним чаєм з молоком, настоєм шипшини, натуральними компотами, узваром, журавлинним морсом і трав'яними чаями. Замість цукру додайте варення з калини, малини, обліпихи, або мед.

Вживайте їжу, багату вітамінами і мінералами. 
Щодня потрібно вживати їжу, багату вітамінами С, групи В, мінералами та продуктами, які мають противірусні та антимікробні властивості: з План медико – профілактичної роботи включений до річного Плану роботи дошкільного навчального закладу. 
Проводяться заходи
лікувально – профілактичного характеру:
Щеплення;
антропометричні вимірювання;
визначення гостроти зору;
обстеження дітей на гельмінти.

Результати роботи аналізуються та використовуються для подальшої роботи: складання плану щеплень, корекції харчування для дитини, пересаджування дітей відповідно до стану зору, лікування від гельмінтів та проведення місячника боротьби з гельмінтозом, роботи з батьками, працівниками.
Профілактичні щеплення проводяться згідно наказу МОЗ України №595від 16.09.2011 р. Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів. Щеплення плануються на рік та на місяць, згідно віку дітей. Старша медична сестра ознайомлює батьків з видом щеплення, ускладненнями та післявакцинальними реакціями. Звіти про проведення профілактичних щеплень надаються в дитячу поліклініку.

Антропометричні вимірювання та оцінка фізичного розвитку дітей проводяться в установлені строки: 
• дітей раннього віку – 1 раз в місяць,
• дітей дошкільного віку - 1 раз в квартал, про що робляться записи в Журналі антропометрії та медичній картці дитини (ф. 0-26).
Диспансерний огляд дітей, які знаходяться на обліку проводиться у дитячий поліклініці дільничним педіатром. У ДНЗ є Журнал диспансерного огляду по захворюванням, в якому обліковано результати оглядів. І раз в рік старша медсестра звіряє данні в дитячій поліклініці.
З профілактичною метою планомірно проводяться огляди дітей на педикульоз та коросту. Старша медична сестра проводить такий огляд 1 раз на тиждень, щоденні огляди проводяться вихователями вікових груп.
Для охорони зору дітей, старшою медсестрою, Мартненко Т.В., проводиться перевірка гостроти зору. Дітям з виявленими патологіями проводяться лікувально – профілактичні заходи.
Облік захворюваності в закладі проводиться на підставі довідок лікаря – педіатра про захворювання дитини. В Журналах соматичних захворювань, інфекційних захворювань, медичних картках дітей ведуться записи з огляду на час відсутності дитини в ДНЗ. Аналіз захворюваності проводиться щоквартально, підсумок підводиться за рік.
Медичні працівники обстежують санітарний стан приміщень та прилеглої території. Помічник санітарного лікаря СЕС проводить планове обстеження, працівники епідвідділу СЕС проводять обстеження відповідно до епідемічних показань. Акти обстеження реєструються у Журналі санітарного стану ДНЗ.
Медичні огляди працівниками проходяться вчасно, старші медичні сестри ведуть контроль за проходженням медоглядів та фіксують результати у Журнал проходження медоглядів працівниками.
Медична документація ведеться згідно до номенклатури справ ДНЗ, всі журнали оформлені відповідно до вимог. Терміни подачі звітів та звітної документації у дитячу поліклініку та санітарно епідемічну станцію не порушуються, проводяться своєчасно та достовірно.

Харчування дітей в дошкільному навчальному закладі

Харчуванню дітей приділяється велика увага. В нашому закладі діти харчуються тричі на день. Під час оздоровчого періоду організовується додатковий прийом їжі – другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.
Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо - осінній періоди року та погоджується з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби і затверджується керівником навчального закладу.
Щодня в інформаційному куточку вивішується меню із зазначенням виходу страв.
З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані води та інші продукти, що швидко псуються.
У закладі постійно здійснюється контроль за харчуванням дітей, станом їхнього здоров’я, систематично аналізуються перелічені показники і відповідно до цього проводиться корекція харчування.

Це варто знати всім                                                                                                 

Про педикульоз у дітей і дорослих

Педикульоз у дітей і дорослих – вельми неприємна хвороба; вона досить часто дає про себе знати, її спалахи частішають в осінній період, коли діти повертаються з місць масового відпочинку. Її вважають захворюванням, яке виникає внаслідок недотримання санітарних норм, однак ніхто не застрахований від появи педикульозу.

Що таке педикульоз?

        Педикульоз в народі називають вошивістю. Назва утворюється від латинського слова «pediculus», переводить як «воша». Це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву людини.

        Розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу, які поселяються відповідно на волоссі голови або лобка, а також в одязі. Всі вони живляться кров’ю людини, на якій паразитують. Яйця вошей (їх називають гнидами) прикріпляються до волосся людини або відкладаються в складки одягу.

        Особливу небезпеку представляє здатність вошей переносити збудників серйозних захворювань, що становлять загрозу життю людини, таких як висипний або поворотний тиф.

Як передається педикульоз у дітей

        Педикульоз – заразне захворювання, що передається побутовим шляхом. У дітей зазвичай зустрічаються головні і платтяні воші. Передаються вони при прямому контакті з носієм захворювання. Педикульоз у дітей може переходити від одного до іншого при використанні загальних гребінців, шпильок для волосся, одягу та постільних речей.

        Нерідко зараження відбувається під час гри, коли діти близько стикаються головами. До речі, педикульоз – це захворювання, до якого не схильні тварини, тому людина не може «підчепити» його, граючи з кішкою або собакою.

Симптоми педикульозу в дітей

        Діагностувати головний педикульоз у дітей досить просто, це батьки легко можуть зробити самостійно. Основним симптомом є поява волосяних вошей на голові дитини, а також гнид, які закріпилися на волоссі. Побачити вошей дуже легко, якщо розчесати волосся малюка над полотнищем світлої тканини або аркушем білого паперу.

        Складніше діагностувати платтяних вошей. Про їх присутність говорять дрібні голубувато-сіруваті плями на шкірі малюка, розчіхані місця там де укуси. На місці запущених розчісів можуть утворитися гнійничкові захворювання шкіри.

Лікування педикульозу в дітей

        Вилікувати педикульоз у дітей досить складно, потрібно позбавити дитину від дорослих вошей і від їх яєць. Це клопіткий процес, який вимагає терпіння, і ефективний тільки в тих випадках, коли доведений до кінця. В іншому випадку хвороба поновлюється.

        В залежності від виду педикульозу у дитини різняться методи його лікування.

        Волосяні воші видаляють шляхом щоденного розчісування волосся густим гребінцем. Гниди знімаються вручну. Волосся обробляють спеціальними антипедикульозними засобами, які продаються в аптеках. Також потрібне кип’ятіння постільних речей, одягу.

        Процедура вичісування померлих вошей і видалення гнид повинна повторюватися щодня до тих пір, поки батьки не переконаються в тому, що голова дитини повністю очищена від паразитів. Щоб спростити процедуру, рекомендується підрізати довге волосся у дівчаток хоча б до плечей.

        До речі, в старовину дитячий головний педикульоз легко усували, повністю збриваючи волосся на голові дитини.

        Для перемоги над платтяною вошшю потрібно профілактично прокип’ятити або обшпарити паром одяг і постільні приналежності дитини, потім просушити їх на сонці або морозі в добре провітрюваному місці.

        Також рекомендується обробити їх інсектицидним засобом (продається в аптеках), після чого доведеться їх випрати і провітрити на протязі протягом декількох днів.

Профілактика педикульозу в дітей

        Кращою профілактикою педикульозу в дітей є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Особливо важливо дотримуватися цього правила в місцях масового перебування дітей: у дитячих садках, школах, інтернатах, таборах.

        Також дуже корисно привчити дитину користуватися тільки своїм гребінцем, не надягати чужий одяг (особливо головні убори). Старшій дитині потрібно розповісти про педикульоз і про методи його профілактики.

Рекомендації на літній оздоровчий період

1. Питний режим.

Для пиття використовують свіжу кип’ячену воду охолоджену до кімнатної температури, яку кожного ранку помічник вихователя набирає в ретельно вимитий чайник на харчоблоці.  Воду діти п’ють протягом всього дня, тому чайник з чашками виносять також і на прогулянку. Забороняється використовувати надщерблені чашки, посуд з пластику та алюмінію.

2. Другий сніданок.

Під час оздоровчого періоду  організовується додатковий прийом їжі - другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.

3. Одяг  та взуття.

Теплої пори року одяг дитини має бут легкий і зручний. Найліпше з натуральних тканин, бо синтетичні тканини можуть викликати подразнення шкіри і , навіть, алергію. Голова дитини повинна бути закрита хустинкою або панамкою. Найкраще мати головний убір з  козирком, щоб сонце не сліпило очі.
         Взуття має бути легке, в якому зручно бігати та стрибати. Найліпше – це сандалики, що мають упор для пальців і добре фіксуються на нозі ремінцем. Закриті туфлі на гумовій підошві, а тим паче кросівки з штучної шкіри, парять ноги, що для дитини дуже шкідливо ( в неї , навіть, може розвинутися ревматизм). «Шльопки» легко спадають з ніг, а якщо маля дуже рухливе, можуть стати причиною вивиху.

4. Загартування.

Загартовування дітей залежить від стану здоров’я дитини,  температури повітря, епідеміологічної ситуації і включає щоденні та спеціальні заходи.

Щоденні заходи - це вмивання та миття рук до ліктів прохолодною водою, регулярне провітрювання приміщень, прогулянки.

Спеціальні - плавання, обтирання рукавичкою, обливання ніг, прополіскування горла прохолодною кип’яченою водою, топтання босоніж по вологому килимку тощо.

5. Особиста гігієна.

Дітей приймають до закладу чистими, акуратно одягненими. Умивання, чищення зубів, розчісування волосся проводяться дома вранці. 

При відвідуванні туалету дітей привчають використовувати туалетний папір, а після туалету - обов’язково мити руки і користуватися індивідуальними рушниками. Влітку перед денним сном дітей привчають мити ноги і користуватися індивідуальними рушниками для ніг. 

За кожною дитиною необхідно закріпити: шафу для одягу; місце за столом; ліжко; чарунок для рушників і предметів особистої гігієни на вішалці в умивальній; предмети особистої гігієни (гребінець, зубна щітка, небитка чашечка для полоскання ротової порожнини); горщик для дітей ясельного віку; постільна білизна, мішки для зберігання постільної білизни (при використанні розкладних ліжок); індивідуальна мочалка, тапочки, шапочки, плавки, рушник для басейну; спортивна форма з мішечком для її зберігання; одяг і взуття.

Для дітей ясельного віку, дітей з нейрогенним сечовим міхуром, повинен бути запасний одяг, який зберігається у шафах для одягу дітей.

6. Догляд за іграшками.

При надходженні у дошкільний навчальний заклад нових іграшок (за винятком м’яконабивних) їх миють теплою проточною водою (37 °С) впродовж 15 хвилин з милом і сушать на повітрі. Гумові, пінополіуретанові, пінолатексні та пластизолеві іграшки після миття віджимаються і висушуються.

Надалі іграшки необхідно мити гарячою водою з милом або 2 % розчином питної соди (наприкінці дня) з наступним полосканням під протічною водою та сушінням на відкритому повітрі або на столах. Одяг для ляльок при забрудненні необхідно прати дитячим милом і прасувати. Під час карантину іграшки замочуються у дез. засобі згідно інструкції з наступним полосканням і сушінням. Ємності та щітки для миття іграшок повинні бути промарковані та зберігатися у групових осередках.

М’яконабивні іграшки щоденно наприкінці дня впродовж 30 хвилин повинні дезінфікуватися бактерицидними лампами. Під час дезінфекції відстань від іграшок до лампи повинна бути не більше 25 см.

7. Утримання території.

Обладнання території дошкільного навчального закладу повинно бути справним, за необхідності пофарбованим.

Пісочниці на групових майданчиках повинні бути огороджені дерев’яними бортиками висотою не менше 25 см і шириною 15 см. На ніч пісочниці необхідно закривати кришками. Заміна піску проводиться не рідше одного разу на рік. Щоденно перед грою пісок перемішується і злегка зволожується, перекопується, забруднений пісок замінюється на чистий. У теплий період року, з квітня по жовтень, 2 рази протягом всього періоду пісок повинен досліджуватись на наявність яєць гельмінтів.

У плескальних басейнах вода замінюється кожного дня. Басейн після спускання води миється проточною водою, а 1 раз на тиждень - з використанням мийних і дезінфекційних засобів.

Територія підлягає прибиранню 2 рази на день, у тому числі вранці за 1-2 години до приходу дітей та при забрудненні. Влітку прибирання необхідно супроводжувати поливом зі шланга (2 рази на день) і миттям підлоги тіньових навісів. Прибирання необхідно проводити після поливу територі

Вітамін C (аскорбінова кислота)

Вітамін С - потужний антиоксидант. Він грає важливу роль в регуляції окислювально-відновних процесів, бере участь у синтезі колагену і проколагену, обміні фолієвої кислоти і заліза, а також синтезі стероїдних гормонів та катехоламінів. Аскорбінова кислота також регулює згортання крові, нормалізує проникність капілярів, необхідна для кровотворення, має протизапальну і потівоаллергіческое дію.

Вітамін С є чинником захисту організму oт наслідків стресу. Посилює репаративні процеси, збільшує стійкість до інфекцій. Зменшує ефекти впливу різних алергенів. Є багато теоретичних і експериментальних передумов для застосування вітаміну С з метою профілактики ракових захворювань. Відомо, що в онкологічних хворих через виснаження його запасів у тканинах нерідко розвиваються симптоми вітамінної недостатності, що вимагає додаткового їх введення.

Існують дані, що показують профілактичну роль вітаміну С у відношенні раку товстої кишки, стравоходу, сечового міхура і ендометрія (Block G., Epidemiology, 1992, 3 (3), 189-191).

Вітамін С покращує здатність організму засвоювати кальцій і залізо, виводити токсичні мідь, свинець і ртуть.

Важливо, що в присутності адекватної кількості вітаміну С значно збільшується стійкість вітамінів В1, В2, A, E, пантотенової і фолієвої кислот. Вітамін С охороняє холестерин ліпопротеїдів низької щільності від окислення і, відповідно, стінки судин від відкладення окислених форм холестерину.

Здатність успішно справлятися з емоційним і фізичним тягарем стресу більшою мірою залежить від вітаміну С, ніж від будь-якого іншого вітаміну. Наднирники, які виділяють гормони, необхідні, щоб діяти в стресових ситуаціях, містять більше аскорбату, ніж будь-яка інша частина тіла. Вітамін С допомагає виробленню цих стресових гормонів і захищає організм від токсинів, що утворюються в процесі їх метаболізму.

Наш організм не може запасати вітамін С, тому необхідно постійно отримувати його додатково. Оскільки він водорастворім і піддається дії температури, приготування їжі з термічною обробкою його руйнує.

Джерела рослинні
Цитрусові, овочі листові зелені, диня, брокколі, брюссельська капуста, цвітна та кочанна капуста, чорна смородина, болгарський перець, суниця, помідори, яблука, абрикоси, персики, хурма, обліпиха, шипшина, горобина, печена картопля в "мундирі". Трави, багаті вітаміном С: люцерна, коров'як, корінь лопуха, піщанка, очанка, насіння фенхелю, пажитник сінної, хміль, хвощ, ламінарія, м'ята перцева, кропива, овес, кайенский перець, червоний перець, петрушка, соснові голки, деревій, подорожник , лист малини, червона конюшина, плоди шипшини, шоломниця, листя фіалки, щавель.

Асорбінова кислота особливо корисна дітям, адже їх організм швидко зростає – вона впливає на роботу ендокринної і нервової системи, виводить з організму шкідливі речовини, а також допомагає засвоювати залізо. Нестача в дитячому організмі вітаміну С проявляється наступним чином:

·         зниження загального імунітету (дитина дуже часто може хворіти різними інфекційними захворюваннями);

·         кровоточивість ясен;

·         стомлюваність.

Однак при цьому вкрай важливо не допускати передозування аскорбінової кислоти, особливо дітям. Її надлишок здатен негативно відбитися на роботі печінки і підшлункової залози.

Аскорбінова кислота для дітей особливо корисна в період активного росту. Підлітки і школярі досить часто страждають від простудних захворювань, тому їх раціон обов’язково повинен включати в себе продукти, що містять в собі велику кількість вітаміну С. При цьому необхідно знати, що даний елемент є вкрай нестійким. При тривалому зберіганні фрукти дуже швидко втрачають в них міститься вітамін С. Тому дітям рекомендується давати тільки свіжі овочі і фрукти. Також аскорбінова кислота міститься в спеціальних пігулках і драже, але будьте уважні, щоб не допустити передозування. Перед тим, як почати давати дитині вітамін С рекомендується пройти консультацію у педіатра.

                      Медсестра рекомендує:

Як зміцнити імунітет 
Харчуйтеся так, щоб поповнювати запаси eнepгіі і відновлювати сили.
Від того, як ви харчуєтеся та п'єте залежить стан вашого здоров'я та імунітету.
Правильне харчування допомагає регулювати температуру тіла та забезпечує достатню кількість eнергіі для працюючих м'язів.

Збільшити вживання білкової їжі. 
Оскільки клітини імунної системи мають білкову структуру, нео6ходімо вживати щодня достатню кількість якісного білку, тобто такого, в якому є всі незамінні амінокислоти.
Це в першу чергу, білки тваринного походження: яйця, сир, молочні продукти, нежирне м'ясо та птиця, риба, у тому числі, жирна морська, та рослинного - квасоля, горох.
Що стосується вуглеводів, які є джерелом швидкої eнергіі, то перевагу слід надавати так званим складним, тобто тим, які засвоюються поступово: свіжі овочі, фрукти, хліб з цілісного зерна.
Hі в якому разі не треба забувати про користь натуральних жирів, які забезпечують організм тривалою енергією: тваринні - молочні продукти, м'ясо, сало, жирна морська риба, та рослинні - олії (оливкова, лляна, рапсова) і різноманітні горіхи та насіння. Продукти харчування, які перенасичені шкідливими транс-жирами та сіллю, такі як чіпси, сухарики, готові кондитерські вироби, особливо з кремом, вживати не варто.
Не починайте свій день без повноцінного сніданку.
Сніданок "запускає" весь денний обмін речовин і тому пропускати його ні в якому разі не слід.
Обідайте гарячою білковою їжею. В обід дуже важливо не їсти всухом'ятку, краще споживайте гарячий суп, м'ясо чи рибу й овочі.

Використовуйте енергетичні властивості бульйонів. Бульйон - це джерело незамінних амінокислот, які необхідні для відновлення організму, він дає енергію та відновлює сили.

Пийте достатньо рідини. 
Для попередження зневоднення організму потрібно не забувати пити. Поповнювати запаси рідини краще зеленим чаєм, чорним чаєм з молоком, настоєм шипшини, натуральними компотами, узваром, журавлинним морсом і трав'яними чаями. Замість цукру додайте варення з калини, малини, обліпихи, або мед.

Вживайте їжу, багату вітамінами і мінералами. 
Щодня потрібно вживати їжу, багату вітамінами С, групи В, мінералами та продуктами, які мають противірусні та антимікробні властивості: з План медико – профілактичної роботи включений до річного Плану роботи дошкільного навчального закладу. 
Проводяться заходи
лікувально – профілактичного характеру:
Щеплення;
антропометричні вимірювання;
визначення гостроти зору;
обстеження дітей на гельмінти.

Результати роботи аналізуються та використовуються для подальшої роботи: складання плану щеплень, корекції харчування для дитини, пересаджування дітей відповідно до стану зору, лікування від гельмінтів та проведення місячника боротьби з гельмінтозом, роботи з батьками, працівниками.
Профілактичні щеплення проводяться згідно наказу МОЗ України №595від 16.09.2011 р. Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів. Щеплення плануються на рік та на місяць, згідно віку дітей. Старша медична сестра ознайомлює батьків з видом щеплення, ускладненнями та післявакцинальними реакціями. Звіти про проведення профілактичних щеплень надаються в дитячу поліклініку.